«Ваша дитина не краща
і не гірша, вона - інша»
Не можна:
Думати, що ваша дитина найкраща та най- здібніша. Вона не краща і не більш здібніша ніж у когось іншого. Вона - інша.
Ставтесь до дитини так, як до «Банку», куди батьки «складають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.
Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.
Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гірших - але ж своїх) цілей.
Покладати надії на те, що дитина обов'язково прийме ваші погляди на життєві установи (вони ж генетично передаються!)
Ставитися до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.
Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь, або на «методичні поради».
Потрібно:
Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашій любові.
Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому поведінка є такою, а не іншою.
Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою у своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором'язлива і не прагне бути лідером.
Не намагатися «формувати» дитину, жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об'єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав'язливо висловлювати своє ставлення до цього.
Частіше (але не часто) згадуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав'язуйте свої погляди - часи змінилися і життя стало зовсім іншим.
Пам'ятайте, що вашу дитину формують не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.
Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не сприймає неповаги до себе.

Коли заняття або гра закінчені, від дітей, дійсно, вимагається вміння прибрати за собою все, із чим вони займалися. Це найважчий і не зовсім приємний обов'язок, який не завжди співпадає з настроєм дитини. Малюкам необхідно постійно нагадувати і показувати, як і де слід скласти іграшки. Іноді дитина, підкоряючись цій вимозі, виконує її формально, недбало. Наприклад, ставить пірамідки на місце, але вони не складені як належить, кільця нанизані непослідовно. Подібні дрібниці слід відзначити і попросити навести лад. Показати, як це зробити, або запропонувати: «Давай разом приберемо». Іноді «на допомогу варто підключити старшого брата чи сестру.  

Покарання дитини - одна з найсерйозніших проблем сімейного виховання.
Зазначимо основні принципи, порушення яких часто призводить до появи неслухняних і вередливих дітей:
поки дитина мала, визначте для неї основні "не можна". Наприклад: не можна вириватися на вулиці, не можна підходити до плити, залазити на вікно, відчиняти двері, хто б там не дзвонив тощо;
з них викресліть вимоги, що залежать від вас. Наприклад: заклейте розетки, поставте крючки на двері й вікна так, щоб малюк не дотягнувся, предмети, що можуть розбитися, поставте не верхні полиці;
ваші вимоги мають бути незмінними. Не слід карати дитину за те, що робите самі. І дорослий може щось розлити чи розбити чашку;
зауважте вік малюка. жоден дорослий не виллє на себе кашу. Коли-небудь дитина, обов'язково, навчиться їсти акуратно, а поки що користуйтесь фартушком і не робіть трагедії через забруднені сорочки;
ніколи не використовуйте образливі слова проти дітей;
коли батьки та вихователі повторюють дитині, що вона нерозумна, рано чи пізно, вона в це повірить і перестане проявляти свої здібності, думаючи, що цим уникне насмішок і небажаних порівнянь

Прощення
Дуже важко жити людині, яка не вміє прощати. Біблійська мудрість каже: якщо простиш, то й тобі проститься. Як важливо навчити дитину прощати. Гарним засобом виховання такої риси, як прощення, може бути приклад дорослих, що оточують дитину. Уникайте ситуацій, коли дитина довго на когось ображається і носить «камінь за пазухою». Проведіть бесіду з дитиною: якщо ти, дитинко, носитимеш гнів і злість на когось, це перш за все зашкодить твоєму здоров'ю і здоров'ю тих людей, з якими ти часто спілкуєшся.
Лагідність
Намагайтесь розмовляти з дітьми тихим, спокійним, лагідним голосом. Навіть малесеньке, здавалось би нічого не розуміюче немовля, вже реагує на інтонаційні відтінки вашого голосу. Навіть якщо ви у збудженому стані, не дозволяйте собі підвищувати тон. Нехай для вас основним правилом буде, так звана, «позиція десяти кроків»:перед тим, як вихлюпнути на дитину своє невдоволення чи поганий настрій, подумки полічіть десять кроків. Це дасть змогу вам трішки заспокоїтись і вибрати правильний тон для спілкування з дитиною. Навчайте її «солодким» ласкавим словам змалечку. Виховуючись у такій атмосфері, дитина буде доброю, лагідною, ніжною. 

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка. Налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь - яких негативних розмов у сім`ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім`ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузників. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття. Носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати. Колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини - привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2 - 3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

16. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

17. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя - це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10. Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11. Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12. Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
- виконувати різні фізичні вправи;
- правильно харчуватись;
- загартовуватись;
- спілкуватися з друзями;
- дотримуватися особистої гігієни;
- дотримуватися режиму дня;
- знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.